logo

Не допустити реванш Кремля в Молдові / A preveni revanșa Kremlinului în Moldova


https://www.ipn.md/index.php/ro/ne-dopustiti-revansh-kremlya-v-moldovi-a-preveni-revansa-7542_1103478.html

Не допустити реванш Кремля в Молдові

A preveni revanșa Kremlinului în Moldova

     Активізація Москви в політичному процесі Республіки Молдова спонукала звернути увагу на можливі ризики не лише для ЄС, а й для України. Якщо європейців російський фактор цікавить більше в контексті перспектив проєвропейських прагнень Молдови, то Україну цікавлять більше перспективи двосторонніх Українсько-Молдовських відносин в чутливих питаннях національної безпеки.
 Наближення президентських та парламентських виборів в Молдові і активний вплив на них з боку Москви спонукає зацікавлені сторони аналізувати загрози і шукати шляхи їх нівелювання.
       Для напрацювання рекомендацій “офіційному Києву” щодо можливих політик стримування російського фактора впливу на Молдову, Офіс розвитку публічної політики спільно з Українським інститутом майбутнього замовив українському аналітику, керуючому партнеру PGR Consulting Group LLC Руслану Рохову, та молдовському експерту з питань демократії та розробки державних політик Сергію Остафу дослідження “Сценаріїв політичних подій у Молдові та їх вплив на двосторонні Українсько-Молдовські відносини у контексті прийдешніх президентських та парламентських виборів в Республіці Молдові”.
         21 березня, у прес-центрі IPN відбулась презентація цієї доповіді. Нижче приводимо коротке резюме двогодинної презентації:
        Керуючий партнер компанії PGR Consulting Group Руслан Рохов та експерт з питань демократії і державних політик Сергій Остаф, обговорювали виборчий процес у Молдові з 1994 року до грудня 2023 року, частку лівих, правих та центристів у суспільстві, політичних акторів, які діють на цих електоральних полях, склад можливих урядових коаліцій, а також їх позицію щодо важливих двосторонніх відносин між Молдовою та Україною у сфері безпеки, економіки, дипломатії та соціальних питань українських біженців, в контексті воєнної агресії Російської Федерації щодо України.
Ключовим при аналізі електоральних циклів в доповіді є формування закономірностей для їх екстраполяції на майбутні політичні події в Республіці Молдова. Руслан Рохов розповів учасникам заходу про різні сценарії виборів президента, спираючись на результати місцевих виборів 2023 року та на результати соціологічних досліджень.
На думку доповідачів, наразі виглядає так, що є два очевидних фаворити з двох електоральних полів — Ігор Додон та Майя Санду. При цьому, чинна президентка Молдови є абсолютно домінуючою в правому електоральному полі. З 42% правих виборців 34%, згідно грудневого дослідження IMAS, підтримують Санду. Це близько 81% від всіх правих. Вказане опитування давало Майї Санду 30%, але враховуючи фактор довіри та відповідь на запитання про підтримку повторного переобрання чинної президентки на посаду, український аналітик моделює для Санду саме 34% підтримки. Ігор Додон, у свою чергу, надійно “окупував” лівий (проросійський) електорат, який становить згідно представлених Роховим даних, 33%. Він має 24% підтримки, що становить близько 73% від проросійських лівих виборців.
 При цьому, доповідач акцентував, що Додона підтримує насправді менше виборців, що випливає з відповіді про те, хто є кращим опозиціонером. Але керуючись стратегічними мотивами, які зважають на фактор спроможності перемогти Майю Санду, неприхильні до президентки виборці схиляються до Додона. На думку Рохова, якщо відкинути такий електорат, то в Додона було б максимум 20%. Таким чином стає очевидно, що поява єдиного сильного проєвропейського кандидата на центристському електоральному полі,  унеможливила б ризики реваншу Кремля в Молдові. Згідно аналізу Руслана Рохова, центристів у Республіці Молдова 23%, що математично більше ніж реальної підтримки в Додона. Відтак, саме центрист може не пустити проросійського політика до другого туру.
За умов наявності фаворита на цьому електоральному полі до двадцяти трьох відсотків додались би виборці, які мають стратегічний мотив усунути чинну президентку від влади, що дало б центристському кандидату ще додаткові 4% голосів, що гарантувало б йому потрапляння до другого туру. Зважаючи на те, що згідно грудневого дослідження IMAS бажаючих усунути Маю Санду з посади було 62%, ці недоброзичливці віддавали б свої стратегічні голоси саме за центристського кандидата. Рохов обгрунтовує це тим, що раціональні виборці розуміють, що в другому турі лівий кандидат радше отримає поразку від Майї Санду, попри наявність великого антирейтингу в неї. Відтак в них буде більша віра в перемогу центриста у неї, за якого в другому турі ліві також віддадуть свої голоси.
На думку українського аналітика, такий сценарій є математично можливим, з огляду на екстраполяцію закономірностей і зважаючи на обʼєм електоральної частки центристів. Втім, наразі відсутній явний фаворит на цьому полі, що не дозволяє говорити про якісь прізвища для подібного сценарію. Цей сценарій повністю унеможливлював би можливість реваншу Кремля, але наразі він виглядає радше оптимістичним, ніж реалістичним перебігом подій.
Реалістичним сценарієм перебігу президентських виборів є вихід до другого туру Майї Санду та Ігора Додона, де вона в нього перемагає. Команді чинної президентки Республіки Молдова можливо хотілося б перемогти в першому турі, за рахунок мобілізації правого виборця для участі в референдумі про вступ в ЄС, але Руслан Рохов навів аргументи, що свідчать про неможливість перемогти Майї Санду у першому ж турі.
У дискусії про можливі сценарії президентських виборів український аналітик підкреслив наявність і песимістичних сценаріїв для виборів. Підкреслюючи участь Кремля у виборчих процесах в Молдові, Рохов вказав на те, що стратегія Кремля на президентських виборах восени 2024 року може полягати в підтримці кандидата, який здається нейтральним, але будучи приховано проросійським буде вибудовувати свою підтримку з боку лівих, але для успіху в другому турі він має  мати значно менше негативної репутації в суспільстві. Цей сценарій можна назвати “новий фаворит Кремля”.
Для його успішної реалізації Москва має працювати над дрейфом голосів центристських виборців ліворуч, через поляризацію, ескалацію конфліктів та створення страху силового сценарію в Молдові, з метою розширення питомої ваги лівих у загальній структурі електорату. Події в Придністровʼї та візит башкана Гагаузії в РФ - це заходи спрямовані для досягнення цієї мети. Водночас Кремль має підвищувати антирейтинг Санду через здійснення атак на неефективність врядування з боку команди президентки, а також на недемократичний характер дій її поточного проєвропейського уряду. Це дозволить альтернативному лівому Z-кандидату перемогти Санду в другому турі. 
Також, Руслан Рохов, навів аргумент, що Кремль міг би реалізувати ще один  сценарій  для реваншу на виборах. Його можна було б назвати “сюрприз від Чебана”. Чебан є третій за спроможністю кандидат, у нього при великій підтримі, відносно невисокий антирейтинг. Зважаючи на те, що він переобирався мером столиці на проєвропейських гаслах, його можна було б вважати провпропеським лівоцентристом, з точки зору доктринального позиціонування. Це говорить про те. що він міг би бути прийнятним кандидатом для центристського електорату. У випадку, якби він балотувався б, і потрапив до другого туру, він би гарантовано перемг Майю Санду за рахунок отримання там голосів лівих. Зважаючи на минуле Іона Чебана, розумно було би припускати, що вихід з соціалістичної партії та створення власної центристської проєвропейської альтернативи могло б бути підступною грою кремля з метою захоплення центристського електорату. Кремль міг збагнути, що російських лівих недостатньо щоб перемагати європейських кандидатів в Молдові, тож раціонально було б захопити ще і центр. За таких умов, Чебанперемігши в Кишиневі на проєвропейських гаслах, став би чудовим інструментом для проросійського реваншу в Молдові. Західні посольства в Кишиневі категорично відкидають можливість такого сценарія. Вони вважають, що Чебан не буде балотуватися в президенти, оскільки він надав відповідні запевнення. Але якщо так трапиться, що він все ж висунеться, це продемонструє хибність позиції західних посольств, а відтак говоритиме про те, що Чебан таки агент Кремля. Втім, глибока легалізація його як проєвропейця, унеможливить контрзаходи, оскільки для виборців він буде легітимним центристом. З цих причин, автори доповіді попри запевнення дипломатів публічно озвучують цей сценарій, як один з  варіантів розумної гри Кремля. Єдиний спосіб Чебана запевнити молдован в тому, що він не агент Кремля - це підтримати іншого проєвропейського центриста.
У випадку якщо Чебан змінив власну доктринальну позицію з проросійської на проєвропейську, за власним внутрішнім покликом, він мав би допомогти перемогти саме проєвропейському кандидату. Якщо в силу особистісних мотивів він не готовий підтримувати майю санду, то для підтвердження власної проєвропейськості мав би підтримати будь якого іншого гарантовано проєвропейського кандидата. Доповідачі наголошують, що таким вчинком мер столиці молдови не лише підтвердить власну проєвропейськість, а й гарантовано унеможливить реванш Кремля.
 На парламентських виборах 2025 року, незалежно від того, яким буде сценарій президентських виборів, Кремль виступить зі своїми партіями на парламентських виборах та спробує закріпити кілька лояльних партій, які потім увійдуть до коаліції для ослаблення однозначності проєвропейського вибору. Якщо Кремль переможе на президентських виборах, він наголошуватиме на створенні лівої проросійської коаліції з числа кількох партій.
Стратегія європейських сил у президентських виборах повинна полягати у наданні кандидата з правого політичного спрямування, нинішньому президенту, разом із об'єднаним кандидатом проєвропейського центру, що надасть можливість повністю мобілізувати і сформувати сегмент проєвропейського електорату та, відповідно, існування двох проєвропейських кандидатів у другому турі виборів, з яких вийде переможець як найкращий проєвропейський президент. У цьому сценарії парламентські вибори 2025 року краще зміцнять проєвропейські сили від правого краю до центру і лівої проєвропейської частини.
Експерт Сергій Остаф говорив про виклики реалізації двостороннього порядку денного в контексті найбільш ймовірних президентсько-урядових коаліцій, звертаючись до: питань безпеки (демілітаризація Придністров'я, неприпустимість використання повітряного та наземного простору для прямої та непрямої підтримки війни, передача арсеналу Кобасни українській стороні, переслідування найманців), економіки (активний контроль над активами агресора, виконання 13 пакетів санкцій ЄС, транзит товарів України до ЄС), дипломатії (активна роль у використанні інструментів Міжнародного кримінального суду ООН для покарання військових злочинів, вирішення проблеми Придністров'я без участі російського фактору, тощо.), соціальних (право на освіту рідною мовою дітям українських біженців, законний статус та соціальні права біженців).
Оцінка діяльності поточного уряду щодо цих проблем та оцінка майбутніх урядових коаліцій викликають позитивні та сприятливі перспективи, що перевершують поточні для трьох проєвропейських коаліцій, які можуть бути сформовані з реальною ймовірністю. Одна з них передбачає повторний вибір нинішнього президента, а дві інші - обрання нового президента, проєвропейські коаліції відповідно. Існує також ймовірність двох проросійських або нейтральних коаліцій, проте ймовірно найбільше, що вони не приведуть до комплексного вирішення зазначених проблем.
 Руслан Рохов підсумував, що поінформованість про можливі стратегії дій Кремля дозволить стейкхолдерам в Кишиневі розробити власну стратегію нівелювання зусиль Російської Федерації, спрямованих на політичний реванш у Республіці Молдова.
Адже у випадку реваншу Кремля рішення щодо майбутнього Республіки Молдова на довгі роки знову повернеться в Кремль, а це як проблема для Молдови, так і для української сторони.
 
_____________________
-керівник партнерства PGR Consulting Group LLC Руслан Рохов,
-Сергій Остаф, експерт з демократизації та публічної політики.
       Activizarea Moscovei în procesul politic din Republica Moldova a atras atenția asupra riscurilor nu doar pentru Uniunea Europeană, ci și pentru Ucraina. În timp ce factorul rus preocupă mai mult europenii în contextul perspectivei pro-europene a Moldovei, pentru Ucraina sunt mai relevante perspectivele relațiilor bilaterale moldo-ucrainene în chestiunile sensibile ale securității naționale. Apropierea alegerilor prezidențiale și parlamentare din Moldova și influența activă asupra lor din partea Moscovei îi determină pe cei interesați să analizeze amenințările și să caute modalități de reducere a acestora.
     Pentru a elabora recomandări pentru oficialii de la Kyiv cu privire la posibilele politici de contracarare a influenței factorului rus asupra Moldovei, Oficiul de Dezvoltare a Politicii Publice, împreună cu Institutul Ucrainean pentru Viitor, a comandat un studiu intitulat "Scenarii ale evenimentelor politice din Moldova și impactul acestora asupra relațiilor bilaterale moldo-ucrainenei în contextul viitoarelor alegeri prezidențiale și parlamentare din Republica Moldova". Acest studiu a fost realizat de către analistul ucrainean și partenerul principal al PGR Consulting Group LLC, Ruslan Rokhov, și de către expertul moldovean în democratizare și politici publice, Sergiu Ostaf. 
     Pe 21 martie, în centrul de presă IPN, a avut loc prezentarea acestui raport. Mai jos este prezentat un rezumat concis al prezentării care a durat două ore:
Partenerul principal al companiei PGR Consulting Group, Ruslan Rokhov, împreună cu expertul în domeniul democrației și politicilor publice, Sergiu Ostaf, au abordat procesul electoral din Republica Moldova începând cu anul 1994 și până în decembrie 2023. Au fost discutate distribuția forțelor politice de stânga, de dreapta și de centru în societate, precum și actorii politici care activează în aceste domenii electorale. De asemenea, s-a analizat compoziția posibilelor coaliții guvernamentale și poziția acestora față de chestiuni bilaterale de importanță majoră între Republica Moldova și Ucraina, inclusiv aspectele referitoare la securitate, economie, diplomatie și problemele sociale ale refugiaților ucraineni, în contextul agresiunii militare a Federației Ruse împotriva Ucrainei. Analiza ciclurilor electorale în raport constă în identificarea regularităților pentru a le extrapola la evenimentele politice viitoare din Republica Moldova. Ruslan Rokhov a prezentat participanților diversele scenarii electorale prezidențiale, bazându-se pe rezultatele alegerilor locale din 2023 și pe rezultatele sondajelor sociologice.
       Conform vorbitorilor, în prezent există doi favoriți evidenți din două spectre electorale distincte în Republica Moldova - Igor Dodon și Maia Sandu. În același timp, actuala președintă a Moldovei domină absolut în spectrul electoral de dreapta. Din cei 42% de alegători de dreapta, conform sondajului IMAS din decembrie, 34%, susțin Sandu. Aceasta reprezintă aproximativ 81% din totalul electoratului de dreapta. Sondajul menționat îi acorda lui Maia Sandu 30%, dar, luând în considerare factorul încrederii și răspunsul la întrebarea despre sprijinul pentru realegerea președintei actuale în funcție, analistul ucrainean estimează pentru Sandu exact 34% din sprijin. În schimb, Igor Dodon a cucerit ferm electoratul de stânga (pro-rus), care, conform datelor prezentate de Rokhov, reprezintă 33%. El are 24% din sprijin, ceea ce înseamnă aproximativ 73% din alegătorii de stânga pro-rusi.
       În acest sens, vorbitorul a subliniat că, de fapt, Dodon beneficiază de mai puțin sprijin din partea alegătorilor, faptul derivând din răspunsurile cu privire la cine este cel mai bun opozant. Dar având în vedere motivele strategice care țin cont de capacitatea electivă a Maiei Sandu de a câștiga, alegătorii ostili președintei tind să se îndrepte către Dodon. În opinia lui Rokhov, dacă am ignora acest electorat, Dodon ar avea maximum 20%. Astfel, devine evident că apariția unui candidat pro-european puternic pe scena electorală centristă ar împiedica riscul de revenire a Kremlinului în Moldova. Conform analizei lui Ruslan Rokhov, centriștii din Republica Moldova reprezintă 23%, ceea ce este mai mare matematic decât sprijinul real pentru Dodon. Prin urmare, tocmai centristul ar putea să nu permită politicienilor proruși să avanseze în turul doi.
       În situația în care un favorit electoral ar fi identificat, adăugând la cei douăzeci și trei la sută de alegători, ar urma alegătorii care au un motiv strategic de a înlătura președinta în funcție, generând astfel un plus de 4% pentru candidatul centrist și asigurându-i un loc în turul al doilea. Având în vedere că, conform sondajului IMAS din decembrie, 62% dintre cei care doresc să o înlăture pe Maia Sandu din funcție ar vota strategic pentru candidatul centrist, conform argumentelor lui Rokhov, alegătorii raționali înțeleg că, în al doilea tur, candidatul de stânga ar avea șanse mai mari de a fi învins de Maia Sandu, în ciuda ratingului negativ al acesteia. Prin urmare, aceștia ar avea mai multă încredere în victoria centristului, pentru care și alegătorii de stânga ar vota în al doilea tur.
      Conform analistului ucrainean, un astfel de scenariu este matematic posibil, având în vedere extrapolarea tendințelor și luând în considerare ponderea electorală a centriștilor. Cu toate acestea, în prezent nu există un favorit evident pe acest teren, ceea ce nu permite să se vorbească despre nume pentru un astfel de scenariu. Acest scenariu ar fi complet împiedicat posibilitatea revenirii Kremlinului, dar în prezent pare mai degrabă optimist decât un curs realist al evenimentelor.
     Un scenariu realist al desfășurării alegerilor prezidențiale este intrarea Maiei Sandu și a lui Igor Dodon în turul al doilea, unde ea îl învinge pe el. Echipa actualului președinte al Republicii Moldova ar putea să își dorească să câștige în primul tur, mobilizând alegătorul de dreapta să participe la referendumul privind aderarea la UE, dar Ruslan Rokhov a prezentat argumente care indică imposibilitatea ca Maia Sandu să câștige în primul tur.
      În discuția despre posibilele scenarii ale alegerilor prezidențiale, analistul ucrainean a subliniat existența și a scenariilor pesimiste pentru alegeri. Accentuând implicarea Kremlinului în procesele electorale din Moldova, Rokhov a indicat că strategia Kremlinului pentru alegerile prezidențiale din toamna anului 2024 ar putea consta în susținerea unui candidat care pare neutru, dar care, fiind în mod subtil pro-rus, își va construi sprijinul din partea stângii, dar pentru a avea succes în turul al doilea, trebuie să aibă mult mai puțină reputație negativă în societate. Acest scenariu poate fi numit "noul favorit al Kremlinului".
      Pentru a-și realiza cu succes obiectivele, Moscova trebuie să se concentreze pe transferul voturilor alegătorilor centriști către stânga, prin polarizare, intensificarea conflictelor și crearea unei percepții de amenințare cu forța în Moldova, în vederea sporirii ponderii electoratului de stânga în ansamblul său. Evenimentele din Transnistria și vizita președintelui Găgăuziei în Federația Rusă sunt măsuri menite să atingă acest obiectiv. În același timp, Kremlinul trebuie să sublinieze aspectele negative ale administrației Sandu prin atacuri la adresa ineficienței guvernării și caracterul nedemocratic al acțiunilor sale pro-europene actuale. Acest lucru ar facilita șansele unui candidat alternativ de stânga de a o învinge pe Sandu în turul al doilea.
        De asemenea, Ruslan Rokhov a propus un alt scenariu pentru revanșa Kremlinului în alegeri, pe care l-a numit "surpriza de la Ceban". Ceban ocupă locul al treilea ca putere, cu un sprijin semnificativ și o antipatie relativ scăzută. Fiind reales primar al capitalei pe o platformă pro-europeană, el poate fi considerat un centrist de stânga din punct de vedere doctrinar. Acest lucru indică faptul că ar putea fi un candidat acceptabil pentru electoratul centrist. În cazul în care ar candida și ar ajunge în al doilea tur, ar învinge cu siguranță-o pe Maia Sandu prin obținerea voturilor de stânga. Având în vedere trecutul său, este plauzibil să presupunem că ieșirea din partidul socialist și formarea unei alternative centriste pro-europene proprii ar putea fi o manevră subtilă a Kremlinului pentru a cuceri electoratul centrist. Kremlinul ar putea înțelege că stânga rusă nu este suficient de puternică pentru a învinge candidații europeni în Moldova, așa că ar fi rațional să încerce să cucerească și centrul. În aceste condiții, Ceban, câștigând la Chișinău pe o platformă pro-europeană, ar deveni un instrument excelent pentru revanșa prorusă în Moldova.
       Ambasadele occidentale din Chișinău resping categoric posibilitatea unui astfel de scenariu. Ei consideră că Ceban nu va candida la președinție, deoarece a oferit asigurări în acest sens. Cu toate acestea, dacă totuși ar candida, acest lucru ar demonstra greșeala poziției ambasadelor occidentale și, prin urmare, ar indica faptul că Ceban este totuși un agent al Kremlinului. Cu toate acestea, o legitimitate profundă a lui Ceban ca pro-european ar împiedica contramăsurile, deoarece pentru alegători ar fi considerat un centrist legitim. Din aceste motive, autorii raportului, în ciuda asigurărilor diplomaților, prezintă public acest scenariu ca una dintre variantele de joc inteligente ale Kremlinului. Singura modalitate prin care Ceban ar putea să-i asigure pe moldoveni că nu este un agent al Kremlinului este să susțină un alt centrist pro-european.
      În ipoteza în care Ceban își schimbă poziția doctrinară de la pro-rusă la pro-europeană, din propria sa convingere internă, ar trebui să sprijine fără îndoială candidatul pro-european. În cazul în care, din motive personale, nu este dispus să sprijine candidatura Maiei Sandu, atunci pentru a-și confirma propria sa orientare pro-europeană, ar trebui să sprijine orice alt candidat garantat pro-european. Prezentatorii subliniază că o astfel de acțiune din partea primarului capitalei Moldovei nu doar că își va confirma orientarea pro-europeană, dar va preveni, de asemenea, cu siguranță o eventuală revanșă a Kremlinului.
      În ceea ce privește alegerile parlamentare din 2025, indiferent de desfășurarea alegerilor prezidențiale, Kremlinul va participa cu propriile partide la alegerile parlamentare și va încerca să consolideze câteva partide loiale, care ulterior vor intra într-o coaliție pentru a submina caracterul ferm pro-european al opțiunii. Dacă Kremlinul câștigă alegerile prezidențiale, va insista asupra formării unei coaliții de stânga proruse din mai multe partide.
      Strategia forțelor europene în alegerile prezidențiale ar trebui să constea în prezentarea unui candidat din partea dreptei politice, actualului președinte, împreună cu un candidat comun al centrului pro-european, ceea ce ar permite mobilizarea completă și formarea segmentului pro-european al electoratului și, în consecință, existența a doi candidați pro-europeni în al doilea tur al alegerilor, din care va ieși învingător cel mai bun președinte pro-european. În acest scenariu, alegerile parlamentare din 2025 ar consolida mai bine forțele pro-europene, de la dreapta spre centru și partea stângă pro-europeană.
    Expertul Sergiu Ostaf a abordat provocările legate de implementarea agendei bilaterale în cadrul celor mai probabile coaliții prezidențial-guvernamentale, referindu-se la aspecte precum: securitatea (demilitarizarea Transnistriei, interzicerea utilizării spațiului aerian și terestru pentru susținerea directă și indirectă a agresiunii militare, transferul arsenalului de la Cobasna către partea ucraineană, urmărirea penală a mercenarilor cu cetățenie moldovenească înrolați în agresiunea), economia (controlul activelor agresorului, implementarea celor 13 pachete de sancțiuni ale UE, tranzitul mărfurilor ucrainene către UE), diplomatie (rolul activ în utilizarea instrumentelor Curții Penale Internaționale a ONU pentru sancționarea crimelor de război, rezolvarea problemei Transnistriei fără implicarea factorului rus, etc.), și aspectele sociale (dreptul la educație în limba maternă pentru copiii refugiaților ucraineni, statutul legal și drepturile sociale ale refugiaților).
      Evaluarea activității guvernului actual în privința acestor aspecte și evaluarea viitoarelor coaliții prezidențial-guvernamentale generează perspective pozitive și favorabile, depășindu-le pe cele actuale pentru cele trei coaliții pro-europene care ar putea fi formate cu o probabilitate reală. Una dintre acestea presupune realegerea actualului președinte, iar celelalte două - alegerea unui nou președinte pro-european și formarea coalițiilor pro-europene corespunzătoare. Există, de asemenea, probabilitatea a două coaliții pro-ruse sau neutre, însă acestea ar atesta înrăutățirea sesizabilă a chestiunilor bilaterale actuale și soluționarea cuprinzătoare a problemelor menționate.
       Ruslan Rohov a ajuns la concluzia că familiarizarea cu posibilele strategii ale acțiunilor Kremlinului va permite părților interesate din Chișinău să elaboreze propria lor strategie pentru contracararea eforturilor Federației Ruse de a obține o revanșă politică în Republica Moldova. În eventualitatea unei revanșe a Kremlinului, deciziile privind viitorul Republicii Moldova vor reveni din nou la Kremlin pentru mulți ani, ceea ce constituie o problemă atât pentru Moldova, cât și pentru partea ucraineană.
__________________
-analistul ucrainean și partenerul principal al PGR Consulting Group LLC, Ruslan Rokhov,
-Sergiu Ostaf, expert in democratizare si politici publice.

 


DISCLAIMER: Autorii comunicatelor – nu agenția de presă IPN – poartă responsabilitate exclusivă pentru corectitudinea și esența conținutului comunicatului, prezentat spre publicare și/sau distribuire.